з'єднувати

-ую, -уєш, недок., з'єдна́ти, -а́ю, -а́єш, док., перех.
1) Збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об'єднувати, згуртовувати. || Збирати разом, докупи, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле. || перен. Зв'язувати кого-небудь із кимось певними відносинами, почуттями і т. ін.; зближувати.
2) Скріплювати, зв'язувати одне з одним (деталі, кінці і т. ін.). || Прикладати одне до одного, стискуючи (пальці, руки).
3) Сполучати що-небудь із чимось. || Установлювати сполучення з ким-, чим-небудь за допомогою шляхів або інших засобів зв'язку.
4) Змішувати що-небудь з чимось, приєднувати що-небудь до чогось. || Поєднувати, суміщати одне з одним.
5) тільки док., діал., за кого. Віддати заміж.
6) тільки док., діал., що. Придбати, здобути що-небудь, домогтися чогось. || кого. Привернути до себе, перетягти на свій бік кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "з'єднувати" в других словарях:

  • об'єднувати — ую, уєш, недок., об єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. || Сполучати між собою; з єднувати. || Містити, мати у своєму складі. || у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності… …   Український тлумачний словник

  • з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі …   Словник синонімів української мови

  • возз'єднувати — ую, уєш, недок., возз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати знову (про країну, народ тощо) …   Український тлумачний словник

  • об'єднувати — I = об єднати (утворювати щось ціле, збираючи разом які н. окремі одиниці, первні), з єднувати, з єднати, зливати, злити, гуртувати, згуртовувати, згуртувати, зводити, звести, інтеґрувати II ▶ див. єднати I, складатися I, 1) …   Словник синонімів української мови

  • об'єднувати — ную, нуєш, (об єднати, єднам), Пр. З єднувати в одне ціле; містити в собі, мати в своєму складі; споріднювати …   Словник лемківскої говірки

  • від'єднувати — ую, уєш, недок., від єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Відокремлювати що небудь приєднане …   Український тлумачний словник

  • під'єднувати — див. під єднати …   Український тлумачний словник

  • пороз'єднувати — ую, уєш, док. Роз єднати усе чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник

  • роз'єднувати — ую, уєш, недок., роз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відокремлювати, відділяти одне від одного те, що стикається, з єднується. || Переривати зв язок, порушувати контакт в електромережі. || Знаходячись поміж чим небудь, відокремлювати,… …   Український тлумачний словник

  • роз'єднувати — 1) = роз єднати (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з єднане), розділяти, розділити, поділяти, поділити, ділити; розкріплювати, розкріпити (щось скріплене); розпаровувати, розпарувати, рознютовувати, рознютувати (щось знютоване);… …   Словник синонімів української мови

Книги

Другие книги по запросу «з'єднувати» >>

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.